Концерт до 150-річчя Нової синагоги в Щеціні. 8-і Міжнародні дні єврейської музики в Щеціні

8. Міжнародні дні єврейської музики в Щецині Концерт до 150-річчя Нової синагоги в Щецині Концерт і зустріч з творцями віртуальної реконструкції синагоги Церква Святої Трійці, вул. Енергетиків, 8 Ісідоро Абрамович – кантор Хор синагоги Pestalozzistrasse, Берлін Якуб Стефek – орган Квитки: www.spotonart.com/dmz2025 3 травня 1875 року в Щеціні урочисто відкрили Нову синагогу – будівлю, яка стала символом зрілості та емансипації місцевої єврейської громади. Після років маргіналізації, заборон і тимчасовості, єврейські мешканці міста отримали простір, який був не тільки місцем молитви, але й знаком їхньої присутності в культурному ландшафті міста. У 150-ту річницю цієї події музика повертається до Щецина – не у формі реконструкції, а у вигляді живої пам'яті. Кантор Ісідоро Абрамович, хор синагоги Pestalozzistrasse з Берліна та органіст Якуб Стефek згадають літургію ліберальної синагоги, в якій спів кантора, голос хору та звучання органів створювали спільну структуру духовної присутності. Основу програми складають композиції Луїса Левандовського (1821–1894), кантора і композитора, який надав музиці 19 століття нової якості, поєднавши протестантський хорал з єврейською молитвою. Саме він склав Псалом 121 спеціально для урочистого відкриття синагоги в Щеціні в 1875 році. Поряд з його творами прозвучить також музика Абрахама Ліхтенштейна та Абрахама Моше Бернштейна – композиторів, пов'язаних з традицією співу реформованих синагог, твори яких могли виконуватися також у Щеціні. Нова синагога в Щеціні мала один з найкрасивіших органних інструментів на Помор'ї. Її інтер'єр, спроектований з урахуванням присутності хору та інструменту, був зруйнований у листопаді 1938 року під час Кришталевої ночі. Сьогодні, хоча будівля не збереглася, її духовна структура – музика, текст, голос – може знову пролунати. Перед концертом виступлять творці віртуальної реконструкції Нової синагоги: Анна Коц і Міхал Дембовський. Це момент, коли звук і зображення знову розповідають про місце, якого вже немає, але яке все ще вимагає присутності.